100500 років до н.е. - це був важкий мезоліт. Ми виживали як могли.
1891 - на березі Дніпра було засновано село Ключове. Назвали так з-за ключів, не тих що під килимом, а тих, що в ріку стікають. Більше про село нічого не відомо.
1950 - почалося будівництво шостої ГЕС з Дніпровського каскаду, на це будівництво приїхали over 9000 будівельників з усього СРСР. Оскільки їм усім треба було десь жити, а бараки вже вважалися некошерними, то було прийнято рішення збудувати аж ціле нове місто.
1951 - хутко рішуче будували греблю й місто.
28.02.1952 - місто отримало свою назву. Оскільки поруч вже існувало (і існує доси) місто Каховка, то на початку будівництва усі звали місто Новою Каховкою, а оскільки у міністрів з фантазією погано було, то цю назву і зробили офіційною, на радість усім гостям, які постійно плутають три Каховки. Зате ми прогресивніші, як знати. може й через назву.
30.03.1952 - завершили ставити стовби і натягувати дроти на магістралі "Кривий Ріг - Нова Каховка".
01.06.1952 - у дитсадок "Гвоздичка" запустили першу партію сьогоднішніх пенсіонерів
09.09.1952 - було відкрито філіал Одеського гідротехнічного інституту. Так, про студентів теж подбали.
17.09.1952 - перші партії школоти усілися за парти школи №1.
17.10.1952 - школярів стало більше, тому збудували школу №2.
22.02.1953 - найперші вибори міського голови. Нічого цікавого.
1953 - нарешті почали будувати Каховський гідровузол.
05.04.1953 - збудували Палац Культури
05.1953 - влаштували місце до можна було б поганяти м’яча та побігати після важкого працьовитиго дня. Назву стадіону у місті енергетиків давав сам Капітан Вочевидність. Паралельно з цим почали масово зводити будинки Старого міста.
23.06.1953 - відкрився агроколедж (тоді він звався агротехнікум). Слава хліборобам!
24.10.1953 - населення стрімко зростає - вже п’ята школа набивається учнями.
Не повірите, але це телефоний комутатор. Першій. На 20 абонентів
1954 - перша телефонна станція. Для стаціонарних телефонів, час Київстару ще не скоро прийде.
02.02.1954 - спекли перші булки на новокаховському хлібозаводі.
09.06.1954 - допиляли шлюз. На радощах пускали баржі та інші корабліки.
05.07.1954 - перекрили Дніпро і затопили купу селищ, виселивши заздалегідь з рідних осель усіх мешканців. "Імперія зла" така злісна. Кажуть, залишки тих хат можна ще знайти на дні водосховища.
22.08.1955 - почали будувати Південелектромаш, який працює й досі, випускаючи різні двигуни. Хоча значна частка теріторії вже належіть іншім підпріємствам, або просто закинута.
18.10.1955 - тим часом випробували першій гідроагрегат і пересвідчившись, що він не збираєтся розвалюватися, запустили на проектну потужність. Решту поступово ввели в експлуатацію протягом року. Відтепер на мапі України з’явилася нова гребля, нове "море" і нове місто. Єдине, що хотілося б запитати, це якого дідька у нас, мешканців міста енергетиків, маючих власну ГЕС, існують енергетичні обмеження і немаленька ціна за кіловат? Втім здається питання буде ріторичним...
19.11.1956 - збудували залізничну станцію Каховка. Чому її не назвали "Нова Каховка" нам не відомо. Зараз вона знаходиться у... Таврійську.
1957 - у Новій Каховці 25000 мешканців! А почалося з того, що десь з 12000 будівельників вирішили залишитися у ними же збудованих хатках. Це зараз ці, так звані, фінські будиночки, на соплях тримаються, а тоді це були майже елітні котеджі! Та й взагалі, містечко було цілком собі європейське (тоді те, що зараз зветься Старим місто і було всією НК, єдиний архітектурний ансамбаль з черепичними дахами, ліпнинами, оформленою площею, ще й шикарний парк під боком).
1958 - місто занесли до визначних архітектурних пам’яток. А все тому, що по плану будували, від самого початку. У всьому світі так збудовані лише Бразиліа та Санкт Пітербург. НК навіть занесли до підручників для юних архітекторів. Реклама=визнання=ПРОФІТ! Також того ж року відкрили кінотеатр "Родіна" (нашою перекладається як "Батьківщіна"). Зараз на тому місці розважальний центр "Прем’єр"
1959 - новокаховська друкарня надрукувала першу партію книжок
22.02.1959 - вийшла газета "Нова Каховка". Постійно піарить керівну, на даний момент, політичну силу у місті, з іншого боку, друкують найподробніші новини.
02.02.1960 - відкрився військовий приладобудівний завод Сокіл. який згодом дав назву району. Прилади то прикриття, найсправді там робили... прилади, ага. Для військових. Окрім іншого, спеціальні протисубмарінні буї, для їхнього випробування на заводі є власний басейн, де тодішні робітники купалися у перервах між випробуваннями. Усі заздрили.
Ані дерев, ані торгівельних центрів, голо і похмуро. А чого ви хотіли - "Сокіл" - завод військовий!
03.1960 - створили Таврію. Ту саму, де кон’яки роблять і за яку воювали якось.
1960 - набудували стоп’яцот п’ятиповерхівок між вулицями Дружби (Дзержинського) та Букіна. Доки не почали розвивати райони Соколу та Електромашу, вулиця Букіна вважалася окраїною через ЛЕП. ЛЕП ця стоїть й доси, розділяючи НК навпіл, усі проекти з її перенесення кудись за місто зазнали поразки через височенну вартість.
Цікавий факт: вищезгадувана вулиця Букіна на початку звалась Енергетичною. Перейменовування не сьогодні вигадали, так-то.
1961 - НК побраталася з французьким містечком Сент-Ет’єн дю Рувре, на честь чого, напевно, назвали вулицю Паризької комуни, яка зараз зветься Французька. Періодично обмінюємося делегаціями.
17.08.1966 - ПТУ-16 completed. Слід завважити, що це зараз птушник у 95% = вічно п’яне бидло, а тоді там дійсно навчали спеців, яких розтягували потім різни будтрести і платили немалу, по тодішнім міркам зарплатню.
1967 - запрацювала меблєва фабріка та маслозавод, тож відтепер можна було придбати диван, накупити плавлених сирків і зручно провести вечір біля телєку і все це не покидаючи міста.
28.08.1967 - день народження Каховського магістрального каналу. Не плутати з Північно-Кримським. Довжина 130 км, площа зрощення 760 тис гектарів.
07.11.1967 - хоча це не зовсім до НК відноситься, але ми до сусідів добре ставимося. Отже, після цієї дати у каховських степах височиє легендарний пам’ятник легендарній тачанці - улюблене місце фотосесій весіль та зібрань байкерів. А ще вона велика. Дуже. Радимо сходити і зацінити на власні очі
25.08.1968 - дехто Равич Юрій Вікторович вигадує герб Нової Каховки. Склепаний з шестерні, греблі, 13-ти виноградинок і будьонівку з шаблею. Взагалі-то красиво, але для наших часів надто вже комуністично.
01.1969 - по екології міста завдано нового удару, цього разу з боку заводу пластмас.
19.12.1969 - школярі поспішають до свіжовідкритої школи, вже сьомої. Схоже грудень надворі нікого не хвилював.
10.07.1981 - у соколовській будівлі, де був відділ кадрів і ще щось дуже таємне, відкрився новокаховський приладобудівний технікум, відомий в народі як "приборка".
18.10.1981 - дев’ята школа відчинила двері перед сьогоднішніми продавцями з базарів та сісадмінами з офісів. Десь там пізніше звичайну школу перекваліфікували на гімназію, додавши +10 до елітарності.
1981 - відкрито новий кінотеатр "Юність", який працює й досі, у якості розважального центру, в купі з пабом, більярдним і нічним клубом, хоча і сам кінозал нікуди не подівся, стабільно радуючи блокбастерами як новокаховчан, так і гостей з навколішніх міст.
02.03.1983 - у НК трапився розкол і частина міста, з портом і залізничним вокзалом стала називатися Таврійськом. Іронія у тому, що це була усього лише адміністративна одиниця і самостійне місто з нього ніхто не збирався робити. Причини цього дійства вкриті мороком десятилітть...
1985 - невеликий сквер напроти лікарні пафосно назвали Парк слави, встановили обеліск і запалили вічний вогонь. Перемога, перемога усюди.
Макет Каховської ГЕС. Не усі вже мабуть пам’ятають, що оті табуреткоподібні крани раніше були помаранчевими.
1990 - відкрився музей історії міста. Можна подивитися на різноманітні предмети давнини, серед якіх переважають каски, годинникі та інші речі колишніх працівників, хоча у наявності є й більш давні експонати, від гранат часів Другої світової до бівня мамонту. Також багато старих фото ну і звісно екскурсоводи, яких можна спитати, коли збудували вашу рідну хрущовку.
1991 - існуюча ще з 1950х футбольна команда "Енергія" обзавелася власним футбольним клубом.
1992 - у місті почав будується Святоандріївський храм. На даний момент завершений ззовні, він велично стирчить над міським скайлайном, його золоті купола гарний орієнтир, через помітність з будь-якого місця, втім усередині це ще жах, тому екскурсій не проводиться, а адепти моляться у підвалі.
1998 - НК обзавелася першим приватним рестораном. Він і досі існує, це "Абсолют". Також у ньому же був відкритий першій у місті суші-бар, ще до того як це стало мейнстрімом.
2002 - вийшла газета "Ключі". Спочатку дійсно діставляла цікавими рубріками та гумором, потім потроху понуднішала. Зараз складається з реклами трохи менше ніж на 70%.
22.09.2002 - відкрили пам'ятник Кобзарю всія України. На відкритті потопталися такі відомі люди, як тодішній голова адміністрації президента Кучми, В.Літвін та тодішній мер Донеьку, В.Рибак.
2004 - у місті завівся маніяк-людожер, якій відобідав парою десятків перехожих, був затриманий і самоліквідувався в ізоляторі.
27.02.2007 - згорів вщент Палац Культури. Такий от "подаруночок" місту на День міста був. Відновлення триває й зараз і сільки ще тривати буде... Цього року обіцяють допиляти, інфа 97%.
2010 - футбольний клуб Енергія проапгрейдився до другої ліги. На честь цього було оновлено домашній стадіон.
01.02.2010 - будинок у Старому місті, а конкретніше на Леніна 46, відсмалив у найпрямішому сенсі. Половина згоріла, іншу половину затопили пожежники. Погорільців ледве змогли розтикати по гуртожитках, а руїни поступово розбирались сусідами. У березні 2013-го почалося будівництво нового будинку.
14.09.2010 - нарешті розродилися власним прапором, який здалеку нагадує перегорнутий державний.
2011 - на місці розвалин кінотеатру "Родіна", запиляли шикарний розважально-виставковий центр "Прем’єр", з більярдом і готелем. Ціни за номер теж шикарні.
19.01.2012 - на березі Дніпру відкрили купіль. Тепер, якщо комусь дніпровська вода здається теплою і брудною, може скупатися у родниковій водичці.
2012 - здали новий будинок на Рибальській вулиці, біля колишнього бару "Корчма". Хата жовта, п’ятиповерхова, обнесена парканом і має мініфонтан у дворі, який там виключно заради понтів, оскільки воду до нього підвести забули.
22.09.2012 - Нова Каховка відгуляла своє 60-річчя, заздалегідь прикрасившись ілюмінацією на вулицях та найголовніше - пам’ятником Олександру Довженко, разом з реконструкцією частини парку навколо пам’ятника.
02.2013 - у місті бомбануло. Від хатки у приватному секторі лишилися самі руїни. Власниця якимось дивом вижила та розказала про замах, специ ж наплели стандартну муть про газ. Наступного місяця місто знову трусонуло - цього разу вже керовано - на теріторії Електромашу знесли вононапорну вежу.
03.2013 - район Сокіл позбавився довгонедобудови, натомість отримавши новеньку рожевеньку восьмиповерхівку. І це лише перша черга.
23.02.2014 - в Новій Каховці було демонтовано один з ганебних пережитків темного минулого - пам’ятник Леніну. У країні повним ходом тривав Євромайдан, хоча "євро" він перестав бути вже після пам’ятного побиття беркутівцями протестувальників, що вилилося у справжню реворюцію, яка завершилась зміною влади, окупацією Криму та війною з лугандонами і в кінець упоровшимися кацапами. Все як століття тому.
07.2014 - Були добудовані будинки на Історичній 46 (замість згорілого) та Горького (друга черга). Обидва жовтеньки і вельми симпатичні, як для міста новокаховського рівня.
Немає коментарів:
Дописати коментар